Авторизация






Забыли пароль?
Ещё не зарегистрированы? Регистрация
 
No.673



Motorized armored railcar MBV .
Мотоброневагон МБВ. 
No.673




 

Мотоброневагон МБВ был разработан и изготовлен в СССР в Ленинграде на Кировском заводе в 1935-36 г. МБВ представлял собой бронированную автомотрису с двигателем М-17 и с реверсной коробкой передач, обеспечивающей движение вперед-назад.

Мотоброневагон состоял из бронекорпуса, скрепленного с рамой, установленного на двух тележках железнодорожного типа, связанных между собой. Одна тележка являлась опорной, а другая, с установленными на ней двигателем и трансмиссией -ведущей. Броневой корпус сваривался из 10-20 мм брони (лоб и командирская рубка -20мм, борт -16 мм, крыша -10 мм).

Вооружение МБВ состояло из трех башен танка Т-28 (76 мм пушка КТ-28), установленных в передней и средней части корпуса, 4 бортовых пулеметов «Максим» (7.62 мм) в шаровых установках, пулемета ДТ (7.62мм) в корме корпуса и счетверенной зенитной пулеметной установки в специальном отделении внутри корпуса с возможностью выдвижения и ведения огня по воздушным целям через откидную крышку. В середине корпуса располагалась командирская рубка, оснащенная поворотным дальномером. МБВ был также оснащен радиостанцией 71-ТК-2 и внутренними средствами связи.

Испытания МБВ показали хорошие боевые и технические характеристики этой машины, и после устранения ряда недостатков мотоброневагон был принят на вооружение Красной Армии. Должны были сделать по плану еще 10 МБВ, однако ввиду отсутствия должной материально-технической базы удалось построить в 1937-38 г. только один (МБВ-2). В дальнейшем оба этих супертанка принимали участие во Второй Мировой Войне.

 

 

Мотоброневагон МБВ був розроблений і виготовлений в СРСР у Ленінграді на Кіровському заводі в 1935-36 р. МБВ представляв собою броньовану автомотрису з двигуном М-17 і з реверсною коробкою передач, що забезпечувала рух вперед-назад.

Мотоброневагон складався з бронекорпуса, скріпленого з рамою, встановленого на двох візках залізничного типу, пов'язаних між собою. Один візок був опорним, а інший, з встановленими на ньому двигуном і трансмісією - ведучим. Броньовий корпус зварювався з 10-20 мм броні (лоб і командирська рубка - 20мм, борт -16 мм, дах -10 мм).

Озброєння МБВ складалося з трьох башт танка Т-28 (76 мм гармата КТ-28), встановлених в передній і середній частині корпусу, 4 бортових кулеметів «Максим» (7.62 мм) у кульових установках, кулемета ДТ (7.62 мм) в кормі корпусу і зчетвереної зенітної кулеметної установки в спеціальному відділенні всередині корпусу з можливістю висунення і ведення вогню по повітряних цілях через відкидну кришку. В середині корпусу розташовувалася командирська рубка, оснащена поворотним далекоміром. МБВ був також оснащений радіостанцією 71-ТК-2 і внутрішніми засобами зв'язку.

Випробування МБВ показали гарні бойові і технічні характеристики цієї машини, і після усунення ряду недоліків мотоброневагон був прийнятий на озброєння Червоної Армії. Повинні були зробити за планом ще 10 МБВ, однак через відсутність належної матеріально-технічної бази вдалося побудувати в 1937-38 р. тільки один (МБВ-2). Надалі обидва цих супертанка брали участь у Другій Світовій Війні.

 

 

Motorized armored railcar MBV was developed and made in the USSR in Leningrad at Kirov Plant in 1935-36. MBV was an armored railcar with the M-17 engine and with the reverse gearbox providing forward-rearward movement.

Motorized armored railcarconsisted of the armored hull bonded with a frame, mounted on two carriages of railway type connected among themselves. One carriage was basic and another with mounted engine and transmission - leading. The armored hull welded of 10-20 mm armor (a forehead and commander's cabin - 20 mm, side -16 mm and roof - 10 mm).

Armament of MBV consisted of three turrets of the T-28 tank (76 mm KT-28 gun) set in front and middle part of the hull, 4 onboard "Maxim" machine guns (7.62 mm) in spherical mantlets, DT machine gun (7.62 mm) in a hull rear and quadruple antiaircraft machine-gun mount in a special section inside the hull with a possibility of moving out and firing against air targets through a flap lid. In the middle of the hull the commander's cabin equipped with a rotary range finder was located. MBV was also equipped with radio station 71-TK-2 and internal communications.

Tests of MBV showed good fighting and technical characteristics of this car and after removing of a number of shortcomings this motorized armored railcarwas passed into service to the Red Army.  According to the plan  had been going to make of 10 more MBV, however due to the lack of material and technical resources it was succeeded to construct in 1937-38 only one (MBV-2). Further both of these supertanks participated in World War II.

 

 

Der MBV Panzerwagon wurde 1935/36 in Leningrad im Werk Kirov in der UdSSR konstruiert und hergestellt, wobei es sich bei dem MBV um ein gepanzertes Kraftfahrzeug mit einem M-17-Motor und einem Rückwärtsgetriebe mit Vorwärts- und Rückwärtsbewegung handelte.

Das Fahrzeug bestand aus einem gepanzerten Rumpf, der an einem Rahmen befestigt war, der auf zwei Eisenbahnwaggons montiert war. Ein Trolley war der Träger und der andere mit dem Motor und dem Antriebsstrang. Der gepanzerte Körper wurde aus 10-20 mm Panzerung geschweißt (Stirn- und Kommandantenkabine -20mm, Seite-16mm, Dach -10mm).

Die BMV Bewaffnung bestand aus drei T-28-Panzertürmen (76 mm KT-28-Geschütz) im vorderen und mittleren Teil des Rumpfes, vier Maxim-Maschinengewehren (7,62 mm) in ballistischen Einheiten, einem DT-Maschinengewehr (7,62 mm) im Heck des Rumpfes und Vierfach-Flugabwehr-Maschinengewehr-Installation in einem speziellen Fach im Inneren des Gehäuses mit der Fähigkeit zu erweitern und Feuer auf Luftziele durch den Klappdeckel. In der Mitte des Gebäudes befand sich eine Kommandantenkabine, die mit einem Drehstreckensucher ausgestattet war. Das BMV war auch mit einer Radiostation 71-TK-2 und internen Kommunikationseinrichtungen ausgestattet.

 

Die Tests des MBW zeigten gute Kampf- und technische Eigenschaften dieser Maschine, und nachdem eine Anzahl von Unzulänglichkeiten beseitigt wurde, wurde der Panzermotorwagon für den Dienst von der Roten Armee angenommen. Weitere 10 MBV sollten planmäßig hergestellt werden, aber in Ermangelung einer angemessenen materiellen